«Якого кольору слова» Є. Материал из Гипермаркет знаний. Якого кольору слова.

• Євген Гуцало Лось
• Євген Гуцало До Танаськи По Молоко Текст
• Євген Гуцало До Танаськи По Молоко Скачать Оповідання

Мені потрібно текст Євгена Гуцала: ДО ТАНАСЬКИ ПО МОЛОКО. Потрібен просто текст. Читати повний текст 'До Танаськи по молоко' (автор: Гуцало; До Танаськи по молоко.

Стилі сучасної української літературної мови, їх характеристика3 2. Напишіть довідку або пояснювальну записку.

Назвіть їх реквізити5 3. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові Євген Олександр.6 4. Дайте тлумачення термінів8 Рентабельний Реферат Сертифікат Субсидія 5. Наведіть приклади 10 зразків ділових паперів8 1. Статут (додаток 1) 2. Наказ про прийняття на роботу (додаток 2) 3.

Пояснювальна записка (додаток 3). Список використаної літератури13 Додаток 114.

Зміст Вступ3 Розділ 1. Собівартість - важливий фактор підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва6 1.1. Поняття та види собівартості продукції6 1.2. Показники собівартості продукції та завдання аналізу11 Розділ 2. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва14 2.1. Виробничо-економічна характеристика господарства14 2.2. Рівень собівартості основних видів продукції тваринництва16 2.3.

Фактори собівартості продукції тваринництва17 2.4. Аналіз структури виробничих витрат в тваринництві за основними видами продукції ( молоко, приріст ВРХ, яйця та ін.)18 Розділ 3. Індексний аналіз факторів виробничих витрат і собівартості продукції тваринництва20 3.1. Індексний аналіз виробничих витрат в тваринництві20 3.2. Індексний аналіз факторів собівартості 1ц продукції25 Розділ 4.

Шляхи зниження собівартості виробництва продукції тваринництва та її вплив на рентабельність30 Висновки33 Список використаних джерел35 Додатки37. Вступ3 1.Сутність, види фінансового аналізу та необхідність прогнозування для забезпечення нормальної діяльності підприємства5 2.Методика розрахунку основних показників фінансового стану та основні методи прогнозування11 3.Аналіз фінансового стану та прогнозування банкрутства ВАТ «Бровари- молоко»24 3.1. Оцінка фінансового стану підприємства24 3.2. Прогнозування потреби у фінансових ресурсах33 3.3.Прогнозування ймовірності банкрутства36 4.Пропозиції стосовно покращання фінансового стану40 Висновки48 Список використаних джерел50 Додатки. Звітність 52-54 Метою даної роботи є дослідження методології фінансового аналізу стану в системі прогнозування діяльності підприємства. В якості інформаційної та методологічної бази виступали роботи фахівців, які займаються проблематикою застосування фінансового аналізу в прогнозуванні. Зміст Вступ2 Розділ 1.

Традиції і новаторство Стендаля в літературі5 1.1. Декілька слів про автора роману 'Червоне і Чорне' - Ф.Стендаля5 1.2.

Соціально-психологічний роман 'Червоне і Чорне'6 1.3. Традиційні образи героїв у 'Червоному і чорному'9 1.4. Типологічний ряд образів в романі 'Червоне і чорне'11 Розділ 2.

Актуальність створення 'Червоного і чорного' у творчості Стендаля та в історії французької літератури13 2.1. Історія твору13 2.2.

Атмосфера і реальність роману. Символічне значення15 Розділ 3.

Потенціал традиційності в образі Жульєна Сореля. Наполеонівський дух роману18 Висновки25 Список використаної літератури28.

Зміст Вступ3-5 I. Перебіг основних подій Кримської війни6-14 1.1. Початок бойових дій6 1.2. Висадка англо-французьких військ в Криму. Битва при Альмі7-8 1.3.

Оборона Малахова кургану8-10 1.4. Битва на Чорній річці. Відступ російських військ з Севастополя10-12 1.5. Паризький конгрес. Наслідки кримської війни12-14 II.

Увічнення пам’яті героїв Севастополя15-27 2.1. Пам’ятні знаки на севастопольських бастіонах15-20 2.2. Пам’ятники загиблим захисникам Севастополя20-27 III. Малахів курган і його місце в обороні Севастополя28-35 3.1.

Походження топоніму “Малахів курган”28-29 3.2. Бій 27 серпня 1855 р.29-32 3.3. Увічнення пам’яті загиблих на Малаховому кургані32-35 Висновки36-37 Література38-39.

ВСТУП2 РОЗДІЛ 1. Філософська основа конфлікту трагедії Шекспіра «Отелло»4 РОЗДІЛ 2. Отелло як трагічний характер15 РОЗДІЛ 3. Розкриття проблеми зрадженої довіри22 ВИСНОВКИ30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ32-34 Ціль роботи – проаналізувати на прикладі героїв п’єси Шекспіра важливість високих моральних якостей людей, особливо людей, які формують суспільство, його економічну основу. Показати, що навіть чисті люди не завжди можуть протистояти злу, що тільки духовна єдність, моральна чистота можуть забезпечити необхідний рівень життя суспільства. Об’єктом дослідження є вивчення відносин у суспільстві яке розвивається, переходить до іншої економічної формації. Предметом дослідження є психологічні, моральні якості різних представників суспільства, шляхи формування, зміни моральних якостей людей, вплив особливостей характеру на взаємовідносини між людьми.

ЗАДАЧА № 52 За даними 25 заводах (додаток 5) за допомогою аналітичного групування з рівновеликими інтервалами (в три групи) прослідкувати залежність між фондоозброєністю та продуктивністю праці. 1.Результати групування оформити в таблиці та детально проаналізувати. 2.Оцінити суттєвість різниці середніх значень продуктивності праці по заводах першої та третьої груп за допомогою t-критерію Стьюдента. Додаток № 5 Дані по заводах галузі ЗаводиСередньоспискова чисельність робітників, чол.Основні засоби, млн. Грн.Продукція за рік, млн. Сутність, структура, значення молочної промисловості України.5 2. Основні передумови розвитку і фактори розміщення молочної промисловості в Україні 3.Сучасні особливості розвитку молочної промисловості.9 4.

Територіальна організація комплексу.12 5. Продукція молочної промисловості у внутрішній та зовнішній торгівлі.19 6.Проблеми і перспективи розвитку.32 Список використаної літератури36 Список використаної літератури 1.Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник.

– К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. 2.Гоцуєнко Е. Гірке молоко.//Дзеркало тижня.№ 49 (424) -Субота, 21 - 27 Грудня. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. Закл, -К.,: Вид.

ПА/МВОДА А.В., 2002.-260 с 4.Лихолоб Н.И, Мозгованя О.И. Рынок молока Украины.//УАК.№10 5.Лукіянчук В.М. Актуальні проблеми молочної галузі.

Минуле, сьогодення та перспективи виробництва молока в Україні.//Молочна промисловість - 6.Перспективы молочного рынка Украины.//Товар лицом. 7.Результаты исследваний различных типов молока.//Товар лицом. 8.Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. — 6-тевид., випр. — К.: Т-во 'Знання', КОО, 2004.

9.Сiльськогосподарський сектор України.// Dragon Capital - 10.Сектор виробництва морозива в Українi. // Dragon Capital -11.Статистичні дані Держкомстату – 12.Украинские молочники посматривают на Запад.//Товар лицом. Поняття і характерні ознаки договору найму житлового приміщення5 2. Права наймача житлового приміщення11 3. Обов’язки сторін за договором19 4.

Підстави припинення договору24 Висновки28 Література:30 Література 1.Конституція України: Прийнята на п'ятої сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року; Закон України 'Про внесення змін до Конституції України' №2222- IV від 8.12.2004р. — Х.: Фоліо, 2005.

2.Цивільний кодекс України. Текст — К.: Юрінком Інтер, 2004.

3.Житловий кодекс України. — Х.: Одіссей, 2003. 4.Білоусов Ю. В., Лозінська С. Д., Стефанчук Р. О., Ватрас В. Цивільне право України: Навч.

Стефанчук (ред.). — К.: Наукова думка, 2004. А., Гопанчук В. В., Павловська Н. Житлове право України: Навч.

Гопанчук (ред.), Ю.О. Заїка (ред.).

— К.: Істина, 2003. 6.Борисова В.

І., Баранова Л. М., Жилінкова І. В., Ігнатенко В. М., Коробцова Н.

Цивільне право України: Підруч.:У 2 т. Борисова (заг.ред.) — К.: Юрінком Інтер, 2004. 7.Гайдуцький Павло Іванович, Стельмащук Антон Михайлович.

Земля: власність, оренда, рента. — К.: Урожай, 1994. 8.Житлове законодавство України / Микола Іванович Мельник (упоряд.), Микола Іванович Хавронюк (упоряд.). — К.: А.С.К., 1998. 9.Житлове право України: Навч.-метод. Посібник для самост.

Вивчення курсу для студ. 'Правознавство' / Олексій Валерійович Корольков (уклад.) — К.: КНТЕУ, 2003. 10.Збірник типових договорів: Купівля-продаж. Оренда і лізинг.

Надання послуг. Кредитні відносини. Типові статути. Трудові угоди.

Реклама та інформація / Микола Іванович Гейко (авт.-упоряд.), Михайло Матвійович Лядецький (авт.-упоряд.). — К.: А.С.К., 2002. 11.Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. Посібник для студ.

Ун-тів / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.).

— К.: Юрінком Інтер, 2000. 12.Макашов Л. Плата за аренду недвижимого имущества // Право Украины. 13.Харитонов Євген Олегович, Саніахметова Ніна Олексіївна. Цивільне право України: Підручник.

— К.: Істина, 2003. 14.Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / А.С. Довгерт (ред.та авт.). — К.: Істина, 2004.

Зміст 1.Загальна характеристика банку. Організаційна та управлінська структура банку.

3.Характеристика зовнішнього середовища. 4.Характеристика внутрішнього середовища. 5.Характеристика ефективності роботи банку. 6.Характеристика виробництва. Зовнішньоеко¬номічна діяльність банку. 8.Організація управління персоналом.

9.Застосування інноваційних технологій. Cгенерировано за 0.054511 секунд.

(збірка “Пролетіли коні”) — Михалку, ти ще довго з котами гратимешся? — озивається мати. — А хіба я граюсь? То вони самі,— буркотливо відказує син і знову смикає за хвіст смугастого Тигрика, який, виблискуючи круглими зеленими очима, пацає пазуристою лапою. — Чи ти в мене маленький? Чи в тебе стільки розуму, як у лисого Тереня волосся на голові? — О, треба було Тереня згадувати!

— А що, допекло? — Допекло, як мертвому припарка. — Язик у тебе довгий, як лопата Лишай своїх котів і йди до баби Танаськи по молоко. — Ви не могли раніше сказати? Вже он ніч блимаками заглядає у вікно, а ви — по молоко! — Хіба я не нагадувала?

Євген Гуцало Лось

Та ти в мене спритний, аж-аж! Усе — встигну та встигну! — Так ви нагадували! — Михалку, не гніви, бо знаєш, що буває, коли мій терпець урветься?

Одним кінцем він тебе лусне по лобі. — А-а, хай лускає,— бубонить Михалко, проте збирається йти. Бо надворі ген-ген стемніло, а ночі ж тепер чорні.— Де гладущик?

Мати бере з припічка витертий, висушений гладущик, кладе на денце скибку хліба, посоливши її, перев’язує зверху пілочкою — і Михалко йде. Тигрик скаче з тапчана, з витягнутим догори хвостом проводжає до сіней і, зупинившись на порозі, нявкає. — Нявкаєш? — запитує в нього Михалко.— Страшно? А мені й капелинки не страшно.

І він, розмахуючи гладущиком, іде з подвір’я. А й справді, чого йому боятись, коли біля своєї хати він знає кожну ямку і кожен кущик. У безу ніколи нічого не сиділо й тепер не сидить, бо хіба вдень він не бігав перевіряти?

І за криницею ніяка хороба не ховається — Михалко навіть обійшов навколо неї, навіть усередину зазирнув. А на бересті ото лелека стрекоче й важко переступає в гнізді, так і дивись — ізвалиться, Михалко зупиняється під берестом і кричить: — Гей ти, бузько, про що думаєш?

І сам собі відказує зміненим голоском, наче то вже лелека: — Про вужів. — А про жаб? — запитує Михалко. — Про жаб і про жабунів,— одказує лелека, струшуючи крильми листя на гіллі.

— І все? — запитує Михалко. — Все не все, тільки ти по молоко поспішай, щоб материн терпець не увірвався, — радить лелека. — Як увірветься, то дістанеться не мені, а тобі, хоч ти й високо заліз, — гостро відказує Михалко, проте далі йде.

До Танаськи по молоко — це бічну вуличку перейдеш, потім по чужій межі, далі поза городами. Біля отієї ями, в яку нібито лисий Терень упав, коли з весілля вертався. Упав, то й упав, з лисими ще й не таке трапляється. А кажуть, що в ямі тій хтось ночує. Хлопці, звісно, кажуть. Коли йти мимо, в ямі хтось зітхає й сопе, бубонить, а то скрикує, ніби його чорти душать.

Михалко дужче притискує до грудей гладущик, іде все повільніше й повільніше, наче ноги в землю вростають. Але, помітивши неподалік на городі тітку Зою, що на грядці порається, одразу ж сповнився одваги, став хапати грудки й жбурляти в яму. Тітка Зоя випросталася, дивилась-дивилась, як ото він кидає, запитала: — Михалку, то ти на кого? Він ще кинув одну грудку, а потім уже відповів: — А так! — Чи не в мене? — Та що ви, тітко! — То не кидай, бо геть город мені повибиваєш.

Чому б Михалкові не послухатись? Підійшов близько-близько до тієї ями, нахилився й заглянув. На дні було порожньо. Крадькома озирнувшись на тітку Зою, узяв ще кілька грудок й так уперіщив, аж курява, либонь, знялась, бо в носі та в роті сухим порохном стало кусати. Ось і вуличка — хати, немов старі баби, похилились, а Танасьчина, здається, найбільше, мало в землю не запала. У вікнах не світиться, вони схожі на очі зі стуленими повіками. Михалко спробував у шибку стукнути, але зразу й одскочив: здалося, що глянуло на нього щось волохате й темне, глянуло так, аж у душі затерпло.

«Йти чи не йти?» — подумав, несміливо ступаючи вперед і оглядаючись на ворота. — Бабо, — тихесенько покликав, стоячи на причілку. Але ніхто не обізвався, то мусив іти далі. Сінешні двері було одчинено, і він завмер на порозі, приглядаючись до ляди, що прикривала погріб, та до драбини, яка вела на горище.

Одважився ступити в сіни, і в цю мить на драбині шеберхнуло, ворухнулось. Ворухнулось — і в Михалка біля серця щось обірвалося, млосно занило. — Бабо! — крикнув у хату. — Га? — обізвалося позаду бабиним голосом. Хлопець так і сів. Танаська стояла в нього за спиною й тримала на оберемку якусь зелень — для свині чи для корови нарвала.

— Я по молоко прийшов, — мовив Михалко. — Прийшов, то й прийшов,— кволо обізвалась Танаська, наче її хто рукою за горло тримав.— А чого ти так боїшся? — Я не боюсь. У вас на драбині щось сидить, то я приглядаюсь. — О-о, ворушиться!

— Півень з куркою залізли, либонь. — Я ж і кажу, що курка з півнем,— погодився Михалко.— Ніколи вони у вас на сідалі не сидять, завжди то по грушах, то по кущах. Танаська веде його в хату, світить лампу: і зі стін на Михалка починають пильно приглядатись бабині родичі. Ті фотокартки він уже добре знає, бачить не вперше, а й зараз не може відірвати од них погляду. Ген бабин дід Лука, який помер недавно.

Лука в новенькому картузі з блискучим козирком, вуста міцно стулив, аж повиступали жовна, а руки лежать на колінах, наче неживі. Біля Луки якийсь дядько — вусатий, з гострою борідкою, а вуха настовбурчені, як капустяне листя.

Та найбільше Михалкові до вподоби молодик із чорними серпами брів, у гострій будьонівці. Танаська говорить, що це її син, якого вбило на війні. Але хіба в старої Танаськи міг бути такий молодий син? — Бери, — каже баба, даючи йому повен гладущик молока, — тільки, гляди, не перечепися та не розлий. — Хе, таке скажете! — відповідає Михалко, тулячи гладущик до грудей. З гладущика солодко пахне свіжим молоком, аж у хлопця котиться слина. — А хіба з тобою не бувало?

— Може, з кимось і бувало Не знаю, про кого це ви, бабо — Сьогодні надоїла мало, бо день був гарячий, сонце пекло У лисого Тереня корова здулась. — О, в того Тереня завжди щось! — А як собака нападе, то ти не тікай, а постій, він і не вкусить. — Та вже якось оборонюсь. Михалко відходить од хати, наче пускається берега, попливши чорною річкою. Тільки ріка ця безгомінна, пливеш нею, а хвиля не сплесне; твої руки та ноги огортає густе повітря, і ти ковтаєш його, а то цідиш крізь зуби, немов колючу од холоду воду Тс-с! Щось іде попереду в білому.

Та й іде так, наче зовсім не йде, а тільки біле оте котиться, котиться, навіть об картоплю не шелесне. Михалко став. І воно стало. Михалко вперед ступив — і воно теж немов ступило. Гладущик у руках затремтів-затремтів. І треба ж було йти по молоко посеред ночі, наче й справді не міг вибратись раніше. Е, Михалку, кепські твої діла.

Бо коли воно обізветься до тебе дівочим голосом, то що робитимеш? Воронь боже, щоб говорити з ним.

Ото зціп зуби й мовчи. Ось воно вже не стоїть, а котиться, і котиться не вперед, а назад, до нього, Михалка. Тікати не слід, бо воно кинеться тобі на шию, тоді бігатимеш із ним доти, доки, язика висолопивши, упадеш мертвий. Наближається, а дихати не дихає, тільки сопе. То нічого, що воно на дівчину схоже, так і повинно бути, авжеж. — Ти чого блукаєш городами, Михалку? — запитало.

Хоч і запитало їхньої сусідки Наталки голосом, але ти, Михалку, не піддавайся, бо хіба ж воно таке, що не обхитрує? — Що, від Танаськи з молоком? Бач, перекинулось Наталкою, навіть знає, що до баби ходив. Бач, і очі поблискують так, наче в справжньої Наталки, але він, Михалко, не піддасться, бо коли піддасться, то воно кинеться йому на шию, а потім вози його, поки ноги простягнеш! — Чи ти, Михалку, чемериці об’ївся, чи тобі мати замок на губи почепила той, що на комору вішає? Навіть ображає, але хіба в нього терпцю нема?

Говори, говори, а він, Михалко, послухає та й піде, і нічого з ним не станеться. — Ну, мовчи, Михалку, а я пішла. І справді пішло. Покотилося межею, поки розтануло в темряві.

Михалко перевів дух. Таки зумів спекатися біди. Тепер і біля ями йому не страшно йти. Трава на межі холоднувата, полин по колінах б’є, немов сердиться. А чого тому полину на Михалка сердитись?

У ямі щось зітхнуло. Чи тільки вчулося? Ну, хай собі зітхає.

Може, туди знову лисий Терень упав, бо хіба п’яниці закажеш дорогу до калабань та прірв? Михалко зупинився. Затаїв дихання, прислухаючись, потім ступив навшпиньках — і знову завмер.

Либонь, у ямі оте-о теж причаїлось, бо мовчить. Хто кого перехитрує Тут наче щось у ямі скочило, й сухенько так, порско земля посипалась. Михалко затремтів, пригнувся, наче йому зараз щось мало на спину скочити, і, поставивши гладущик з молоком у картоплю, зірвався на ноги й щодуху помчав назад.

За якийсь мент був біля Танасьчиної хати, як застугонить у шибку! Баба й вийшла зразу, приглядається до нього, а впізнати не може. — Хто це тут збиткується з моєї хати? — питає. — А хто ж, як не збиток,— одказує Михалко. — А як збиток, то його треба бити. — Михалко ж, бабо!

— Я ж ниньки по молоко до вас приходив! — То це ти? — дивується Танаська,— Вже так швидко одніс? — Знаєте, бабо,— починає брехати,— здибав я Наталку, то казала, щоб ви до них навідалися чогось. — То завтра й піду. — Е, казала, що пильне має до вас.

— Чи яке лихо не трапилось,— уголос розмірковує баба і йде з обійстя. Михалко за нею. Баба проведе його через городи, а там він уже сам утрапить додому. Танаська йде попереду і щось бубонить, а Михалко думає: «Бубоніть, бабо, бубоніть. Вас уже ніяка нечиста сила не візьме, бо ви старі, з вас порохно сиплеться, а Наталки однаково вдома не застанете, бо ж пішла кудись, здається, покотилася в білому». Не доходячи до ями, обзивається: — Бабо, десь тут гладущик стоїть, пошукаймо.

Танасьці б і здогадатись, що, коли молоко тут, а не вдома, Михалко обдурив її. Але куди вже їй здогадатись! Нахиляється, нишпорить у картоплі попід межею. Коли знаходять гладущик, Михалко тихцем пробує одв’язати пілочку, щоб зазирнути, чи не випив його хто часом.

Але ні, не випив. І біля ями тепер зовсім не страшно. Тільки що це знову там зашелепало, земля посипалась? — От жаби скачуть, — каже Танаська і зітхає чогось. — Жаби? — перепитує Михалко й починає реготати. Танаська вражено дивиться на нього.

— Такі вони смішні? — питає. Михалко підходить до ями, нахиляється, заглядаючи в її зяючу пустку, й кричить: — Ага-га-га-га! — Отакої! — озивається баба. — Жаби, молока хочете? Скачіть угору, я вас усіх напою! Що, не хочете? Ех ви, жаби-би-би!

Євген Гуцало До Танаськи По Молоко Текст

Далі йдуть з бабою, і Михалко розпитує в неї: — А той Сірко, що ви розказували про нього, міг зовсім невидимим стати? — Зовсім невидимим, а то й голкою, коли треба, чи ниткою.

Міг у кухлі води пірнути — і так од ворогів утекти. А то намалює на піску коня, сяде на нього — гаття! — та й тільки закуріло. — І шаблю міг намалювати, а потім рубати нею? — І шаблю міг, і пістоль. — І через вушко голки міг пролізти? — Усе міг, чому ж не міг. — А літати швидше за думку?

— Й літати — А як же це? — Що ти в мене питаєш? Ти б у нього запитав. — Хіба я його стріну? — Може, і стрінеш коли, хтозна.

Скоро баба звертає до Наталки, а він, ставши, розмірковує: покликати, щоб вернулась, чи ні. Врешті кричить услід: — А може, Наталки вдома немає, га? Баба поволеньки вертається. — Га? — питає. — Ви не йдіть, бо, може, її вдома немає. Хіба вона своєї хати тримається? — Е, негоже так.

А коли в неї лихо яке чи болість Іде, шурхочучи по траві. Михалко ж — своєю дорогою. Він бабу завертав, а якщо вона не послухалась, не його це діло. Кожен своїм розумом живе, хіба мізки вправиш бабі Танасьці?

З темряви вигулькнуло теля і, подавшись уперед двома ногами, некліпливо втупилося в Михалка. Наче хотіло спитати: хто ти такий? А Михалко теж завмер і теж утупився в теля, немов кажучи: «Згинь, маро, чого ти на мене витріщилось?» Але теля не щезало, то Михалко сказав йому: — Минь-минь-минь, пришелепо мала, ти чия? І відповів сам собі: — Та це ж, здається, бичок тітки Зої зірвався з прив’язі.

І знову до бичка: — Ти що, до вовків у ліс поспішаєш? Ось ходімо зі мною, нема чого гасати поночі.

І зловив його за нашийник. І тільки зловив, як тут тітка Зоя біжить. Михалко до неї: — То це я маю ваших телят пасти? То ви не годні так його прип’ясти, щоб він не тікав? — Еге ж, припнеш, — проспівала тітка Зоя, наче й зовсім не сердита, що таке сталося,— коли йому весь час ґедзі сняться. Схопила бичка за нашийник, ляснула по шиї — і розтанула в темряві, тільки погупотіло.

Михалко вже й біля своєї хати, вже й коло береста. А там бузько як не лягав спати, то й не ліг. Ворушиться, наче ним лиха хороба ворушить.

— Бузьку, тобі ґедзі не сняться? — поспитав у нього Михалко. — Не сняться,— сам собі відповів. Бузько витягнув шию, прислухаючись, і клацнув дзьобом. Мати вже стелилася. Глянула на Михалка великими докірливими очима, поспитала: — Ти що, за три моря віявся по молоко?

— За чотири,— весело відповів. — Там уже, либонь, у гладущику сметана встоялась. — Масло збилось. І надвір хутенько вискочив. Сів на порозі й сидить, дивиться в ніч. Що воно таке — ніч?

Євген Гуцало До Танаськи По Молоко Скачать Оповідання

А де зірки беруться, коли вдень не видно жодної? Ніхто, мабуть, не знає. І чому місяць досі не зійшов, коли вчора о цій порі вже царював на небі? — Михалку, спати, — кличе мати. Вона ще не раз його покличе, аж поки він зайде в хату, притискаючи до грудей великий черепок.

— Під голову моститимеш? — кепкує мати. — Моститиму,— відповідає Михалко.— Це Сірків черепок.

— Авжеж,— усміхається мати.— Вже забув, як миску розтрощив оту, що я в Яневі купила на ярмарку? — Ось зараз, — наче й не слухає син, — наллю води, пірну — тільки й побачите мене. — Знов наслухався Танаськи? Пий молоко та спати лягай. Михалко вечеряє.

Їсть свіжий житній хліб, запиває молоком. Од того молока Танасьчиного в роті стає солодко-солодко, і на душі теж солодко, а очі злипаються, ніби вишневим глеєм змащені Він так і засинає за столом, поклавши на руки голову — білу, наче пачіску добре витіпаних конопель. Мати переносить його в ліжко й затуляє хусткою вікно, бо вже ген місяць зійшов, то щоб не світив на дитину Джерело: Євген Гуцало. У лелечому селі: Оповідання.— К., 1969.