• Технологічна оснастка у зварювальному виробництві: К. Організація та проведення у вищих.
• Карпенко А.С. Технологічна оснастка. Оснастки у зварювальному виробництві.

1. Технологічна Оснастка У Зварювальному Виробництві
2. Карпенко А.с. Технологічна Оснастка У Зварювальному Виробництві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ „ Київський політехнічний інститут” В.В.Лисак, канд. А.С.Карпенко, канд. К.О.Зворикін, канд. ВИРОБНИЦТВО ЗВАРНИХ КОНСТРУКЦІЙ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ 050504 „ЗВАРЮВАННЯ” Київ 2010 р. Виробництво зварних конструкцій (текст): метод вказівки до викон.

У тому числі. Карпенко А.С. Технологічна оснастка у зварювальному виробництві.

Курсового проекту з дисципліни для студентів напряму підготовки 6.050504 „Зварювання”/ уклад.: В.В.Лисак, А.С.Карпенко, К.О.Зворикін. – К.: НТУУ „КПІ”,2010.-22.

Гриф надано Методичною радою НТУУ „КПІ” (Протокол № 10 від р.) Навчальне видання Виробництво зварних конструкцій Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни для студентів напряму підготовки 6.050504 „Зварювання” Укладачі: Лисак Валерій Володимирович, канд. Карпенко Анатолій Степанович, канд. Зворикін Костянтин Олегович, канд. Техн.наук, доц. Відповідальний редактор І.М.Чертов канд.

Рецензент Р.М.Рижов д-р.техн.наук, проф. Загальні положення. Організація проектування та захисту 3 2. Структура та обсяг курсового проектування 5 3. Зміст основних розділів проекту 6 4. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки 17 5.

Список літератури 20 6.Додаток. 22 ^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ У методичних вказівках наведені вимоги, рекомендації, довідкові та допоміжні матеріали щодо виконання курсового проекта з дисципліни „Виробництво зварних конструкцій” модуль М2 „Засоби механізації зварювального виробництва” та попередньо вивчених модуля М1 „Виробництво зварних конструкцій” дисципліни „Виробництво зварних конструкцій” та дисципліни „Технологічна оснастка” студентами спеціальності «Технологія та устаткування зварювання». Курсове проектування має систематизувати, закріпити і розширити теоретичні та практичні знання студентів зі спеціальності, метою якого є застосування набутих знань для вирішення конкретних технічних та виробничих завдань, розвиток навичок самостійної роботи, які необхідні при вирішенні проблем та питань, шо розроблюються в курсовому проекті; з'ясувати ступінь підготовленості студента для самостійної праці в умовах сучасного виробництва. Курсовому проектуванню передує виробнича практика. Тематика курсового проектування розробляється, розглядається та затверджується профілюючою кафедрою. Вона повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки, техніки і технології, бути направленою на вирішення завдань зварювального виробництва.

Тематика курсових проектів повинна сприяти прояву максимальної ініціативи та самостійності студентів у вирішенні поставлених перед ними технічних завдань; повинна виключати формальне (механічне) копіювання матеріалів з теми проекту. Для підвищення творчої активності студентів та розширення їх досвіду, рекомендується ширше застосовувати тематику проектів, виконання яких потребує самостійної розробки. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЗАХИСТУ 1.1. Організація курсового проектування Закріплення за студентами тем курсових проектів проводиться з урахуванням побажань кожного студента, його індивідуального нахилу, що виявився під час навчання, раніше одержаних студентом напрацювань з курсового проектування у вигляді результатів науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт тощо. Студент, особливо заочної форми навчання, може запропонувати для курсового проекту власну тему з обгрунтуванням доцільності та можливості ії виконання. Керівник курсового проекту:. видає завдання на курсове проектування (додаток 1);.

допомагає студентові в розробці календарного графіка виконання курсового проекту (роботи) (додаток 1);. дає рекомендації студенту з необхідної основної літератури, довідникових, архівних матеріалів, типових проектів та інших джерел інформації з теми проектування;. систематично проводить консультації з питань, які пов'язані з виконанням курсового проекту;.

перевіряє виконання роботи (частинами та в цілому). Завдання на курсове проектування та календарний графік його виконання складаються в перші дні курсового проектування. Виконання курсового проекту Студент виконує курсове завдання в постійному контакті з керівником курсового проектування. Роботи щодо виконання розділів з механізації складальних та зварювальних операцій рекомендується проводити, як правило, після закінчення розробки технологічного процесу виготовлення виробу, після вибору необхідних матеріалів, устаткування тощо. За прийняті в курсовому проекті рішення та виконані розрахунки, за правильність оформлення графічної частини, ілюстрацій та пояснювальної записки відповідальність несе студент - автор проекту. Керівник проектування два рази на місяць (звичайно 1-го та 15-го числа) оцінює в процентах виконання календарного графіку роботи та передає ці відомості в деканат.

Тому явка студента на консультацію до керівника проекту та консультантів є обов'язковою. До студентів, які допускають відставання в виконанні курсового проекту, застосовуються заходи, як до порушників навчального процесу, включно до зняття стипендії та відрахування з університету. Порядок захисту курсового проекту Захист курсових проектів проводиться студентами перед комісією у складі двох викладачів та в присутності студентів академічної групи. Захист курсових проектів проводиться в наступному порядку:. заслуховується повідомлення студента про виконаний проект тривалістю не більше 10 - 15 хвилин;. студент відповідає на запитання керівника, викладачів та інших членів студентів академічної групи, які присутні на захисті;. заслуховуються виступ керівника, відносно оцінки виконання проекту;.

надається заключне слово студенту для відповіді на зауваження. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ 2.1. Курсове проектування полягає в реалізації комплексної кваліфікаційної роботи студента, в якій повинна бути виявлена достатня ерудиція з професійної підготовки. Головна мета курсового проектування – закріплення знань, отриманих студентом в процесі вивчення теоретичного матеріалу і проходження виробничої практики, розвиток навичок самостійної роботи при аналізі і вирішенні технологічних задач, конструюванні і розрахунку оснастки, проектуванні зварювальної установки. В курсовому проекті повинні бути реалізовані у взаємному зв'язку провідні питання аналізу існуючих виробничих процесів, розвитку технології, засобів технологічного спорядження, виконання інженерних розрахунків, впровадження механізації і автоматизації робочих процесів.

Тема курсового проекту та зміст завдання на курсове проектування повинні знаходитись у відповідності до ОКХ і ОПП бакалавра та навчального плану напряму “зварювання”. ^ За характером і змістом курсове проектування виконується за наступною тематикою. 2.4.1 Проектно-технологічна, в якій розглядаються:.

технологічний процес виготовлення зварних конструкцій;. цех або дільниця цеху по з виготовлення зварних конструкцій;. дільниця або лабораторія з проведення контролю та випробувань зварних конструкцій;.

комплексно механізована або потокова лінія для виготовлення зварних конструкцій; ^ 2.4.2. Проектно конструкторська, в якій розглядаються:. зварювальна установка;. устаткування для термічного різання;.

зварна конструкція;. складально-зварювальне устаткування або та комплект оснащення;. засоби механізації і автоматизації складально-зварювальних процесів;.

комплект устаткування учбової лабораторії для підготовки спеціалістів зварювального виробництва. Творча, в якій розглядаються:.

устаткування для гнучкого автоматизованого виробництва;. зварювальний робот або автоматична зварювальна установка;. комплекс засобів для випробування зварної конструкції з метою визначення граничного стану, попередження аварій та охорони навколишнього середовища;. розробка та випробування апаратури для контролю зварних з'єднань. Незалежно від теми курсового проекту до його обсягу входять графічна частина (кресленики) і розрахунково-пояснювальна записка. Обидві частини повинні бути пов'язані одна з одною, конструкторсько-технологічні рішення, які передбачені в креслениках, повинні бути обгрунтовані в пояснювальній записці. ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ 3.1.

Графічна частина (кресленики) Кресленики до курсових проектів виконуються згідно з вимогами комплексу стандартів ЄСКД: ГОСТ 2.301-68 - 2.316-68. Обсяг графічної частини установлюється керівником проектування в межах 5 аркушів формату А1 (594х841 мм), зміст повинен найбільш повно відтворювати суть проекту.

Допустимо застосування допоміжних форматів, що утворюються шляхом збільшення сторін основних форматів на величини, кратні розмірам 297 та 210 мм формату А4. В залежності від виду проекту графічна частина може включати. Кресленики загального вигляду (ВЗ) - визначають конструкцію зварного виробу, взаємодію його головних частин, пояснюють принцип роботи. Допустимо на креслениках загального вигляду розміщувати технічну характеристику виробу, додаткові технічні умови (технічні вимоги) та схему базування деталей при складанні для подальшого зварювання. Графічне зображення та нумерація опорних точок здійснюється на базовій заготовці (деталі), яка буде встановлюватись в пристрій першою. Нумерацію опорних точок починають з базовой поверхні, яка позбавляє заготовку найбільшої кількості ступенів свободи (для найбільшої плоскої поверхні – 3, а для циліндричної поверхні – 4 ступені свободи).

Усі інші поверхні заготовки будуть допоміжними базами і представляти напрямні та упорні бази, нумерація яких продовжується відносно до 6-ти ступенів свободи. На заготовках вузла, що сполучається з іншими заготовками, проставляються умовні позначення опорних точок без нумерації. Кількість опорних точок не повинна бути більше 6. На кресленику повинні бути позначені усі зварні шви у відповідності із діючим стандартом (ГОСТ 2.312-72). Необхідно показати поперечні перерізи усіх різнотипних швів із позначенням розмірів основних характеристик геометрії швів (ширина, висота валика, катет, глибина проплавлення тощо).

Під зображенням геометрії шва необхідно показати у тому самому масштабі кресленики підготовки крайок під зварювання. Розміри для підготовки крайок необхідно брати із відповідного стандарту на спосіб зварювання для заданої товщини елементів, що з’єднуються. Зварні шви, для яких у проекті виконується розрахунок параметрів режиму зварювання, повинні бути зображені з геометричними характеристиками, які отримані у результаті розрахунків. Поруч, у дужках, необхідно надати вимоги стандарту на ці ж геометричні характеристики. ^ С хема технологічного процесу– являє собою ілюстративний матеріал (плакат) до розробленої технології виготовлення зварного виробу. Нумерація та найменування операцій повинні відповідати маршрутно-операційній технології на виготовлення, основні переходи – відображати головні дії, що виконуються в даній операції та іх послідовність, графічне зображення – давати ескізне уявлення про стан та положення виробу у просторі на даний момент.

Гомункулус Эта книга не столько о сознании, сколько о мозге Почему люди такие милые (пока с ними поступают по-честному) Даже иллюзиям свойственна ответственность Первоисточники Источники иллюстраций Предметный указатель. Электронная версия книги 'Крис Фрит.

Дозволяється виконувати креслення як у прямокутній, так і в аксонометрічній проекції, якщо того вимагають міркування наглядності. Переходи операції, які стосуються зварювання, або прихоплювання, можуть бути виконані червоним кольором. Рекомендовано розділити аркуш формату А1 наступним чином. № п/п Найменування операції Графічне зображення Основні переходи. Приварити виводні планки 2. Зварити поздовжній шов 3.

Зрізати планки 4. Зачистити місця зрізу 5. Контролювати шов 100% рентгенівским випромінюванням. Передати вузол на дільницю механічної обробки Необхідно звернути увагу на стислість найменування операцій: заготівельна, складальна, розмічувальна, контрольна та ін., а також на те, що текстова частина переходу повинна починатися із дієслова у невизначеній формі: „зварити”; „контролювати”; „скласти” тощо. Кресленики складального пристрою - вміщують зображення пристрою для складання (або складання та зварювання) одного з вузлів виробу.

Кресленики складального пристрою виконують основною лінією разом з виробом (вузлом), зображеним тонкими лініями іншого кольору (синій або червоний). При цьому вважають виріб прозорим, що дає можливість зображати на кресленику всі видимі та невидимі деталі і вузли пристрою. Тобто, кольорові лінії виробу можуть пересікати усі конструктивні елементи пристрою. Компоновочна схема пристрою повинна відповідати схемі базування деталей, яка наведена на першому аркуші. Складові частини пристрою нумерують відповідно до номеру позиції, яка зазначена в специфікації цієї одиниці. На креслениках виконують усі необхідні перерізи та додаткові вигляди, які пояснюють роботу пристрою.

^ Функціональні вузли пристрою (складальні одиниці)- дають зображення деталей або функціональних вузлів та інші дані, що необхідні для конструювання складального пристрою. Функціональні вузли та деталі креслять на підставі проведених розрахунків. ^ Компонування установки для з варювання одного або декількох зварних швів виробу. Для реалізації розробленого технологічного процесу студент проектує установку для зварювання, яка включає технологічне устаткування для зварювання та допоміжне устаткування для встановлення виробу в зручне для зварювання положення.

Основні елементи установки необхідно вибирати із стандартного обладнання, яке серійно випускається промисловістю. Установка повинна забезпечити зварювання швів потрібної довжини у потрібному просторовому положенні, витримувати необхідні силові навантаження, забезпечити необхідну якість, швидкість обертання виробу, тощо.

При компонуванні установки (комплексно-механізованого робочого місця) необхідно передбачити також механізацію транспортних операцій щодо завантаження виробу у зварювальну установку та його вивантаження. На цьому кресленику необхідно також показати особливості струмопідведення, формування зворотної сторони шва, подавання та збирання флюсу і т.ін. Специфікація визначає склад одиниці, комплексу або комплекту, розміщується в додатку до пояснювальної записки у відповідності з існуючими стандартами. Призначення та можлива структура розрахунково-пояснювальних записок 3.2.1. Пояснювальна записка до курсового проекту - це текстовий документ, що містить виклад конструкторсько-технологічних особливостей виробів, технологічних процесів та засобів технологічного спорядження. Розрахунково-пояснювальна записка повинна вміщувати: Титульний лист; Завдання на курсовий проект з календарним графіком виконання; Вступ. Призначення виробу.

Конструктивно-технологічний аналіз виробу. Опис конструкцій виробу та ТУ на виготовлення. Опис технологічного процесу виготовлення виробу. Обгрунтування необхідності розробки технологічної оснастки.

Розробка складально-зварювальної оснастки. Технічні вимоги щодо оснастки. Вибір технологічних баз та схема базування заготовок. Розробка принципової схеми пристрою.

Розрахунок сил, необхідних для притиску заготовок. Обгрунтування вибору конструктивних елементів оснастки. Компонування складально-зварювального пристрою. Опис роботи складально-зварювального пристрою. Компонування установки для зварювання. Обгрунтування вибору основного технологічного (зварювального) устаткування. Обгрунтування необхідності вибору (або необхідних розрахунків) засобів технологічного спорядження (ЗТС) для механізації або автоматизації зварювання одного (або декількох) із зварних швів виробу.

Обгрунтування вибору стандартних ЗТС для позиціювання виробу у просторі. Обгрунтування вибору стандартних ЗТС для переміщення зварювальних апаратів.

Обгрунтування вибору стандартних ЗТС для ущільнення стиків. Обгрунтування вибору допоміжних ЗТС. Адаптація ЗТС до особливостей виробу, якщо вибір стандартних ЗТС неможливий. Опис роботи зварювальної установки.

Література. Додатки (специфікації на складальні кресленики оснастки). Вказівки до виконання розділів пояснювальної записки 3.3.1. Технологічний аналіз конструкції та розробка задач проекту Такий аналіз має велике значення при розробці проектно-технологічного курсового проекту, що є найбільш розповсюдженим. Елементи аналізу присутні і в інших типах проектів.

Головна мета полягає у виробленні варіантів вдосконалення технологічного процесу виготовлення зварної конструкції. Для цього необхідно дати опис конструкції, навести або розробити технічні умови. Студент виступає у ролі технолога, зміна конструкції не є його компетенцією. Вона припустима тільки при очевидних економічних перевагах, покращенні якості чи в разі переходу на новий, більш сучасний технологічний процес (наприклад, в разі переходу на зварюваний варіант конструкції замість штампованого). ^ Опис конструкції. Його виконують як для всієї конструкції, так і для основних комплектуючих вузлів та деталей.

В разі потреби проводять перевірочні силові розрахунки, для підтвердження правильності вибору розмірів. При описі та розрахунках студент посилається на кресленик загального вигляду, надає необхідні ескізи в пояснювальній записці. Типові або складні розрахунки повинні проводитись з застосуванням комп’ютерних засобів. ^ Складання технічних умов. При використанні заводського виробу приймають ті технічні умови (ТУ), які вже є, хоч їх і потрібно обгрунтувати. Прийняті ТУ є завданням для здійснення поставленої мети в проекті.

При всій різноманітності конструктивних форм і призначень виробів об'єднуючим фактором є умови і вимоги до експлуатації цих виробів. Студенту слід ознайомитись з рекомендованою літературою щодо відповідних типів виробів, зрозуміти особливості їх виготовлення та експлуатації. Ніяк не можна обмежуватись одним єдиним першоджерелом. Особливості розробленої (описаної) автором технології виявляються при порівнянні декількох джерел, з врахуванням давності видання та прийнятого типу виробництва. ТУ розподілені на загальні та допоміжні, 'Правила Держгіртехнагляду', БНіП (будівельні норми і правила - СНиП), 'Правила морського та річкового регістра'.

В Правилах надаються головні вимоги щодо відповідальних зварних конструкцій. В інших випадках створюються нові ТУ згідно з стандартом ГОСТ 2114-95. ТУ повинні зумовити технічні вимоги і норми точності при проектуванні і виготовленні виробу, вимоги до основних та зварювальних матеріалів, вимоги з заготівлення, складання, зварювання, контролю, приймання, фарбування, маркування та інших операцій. Загальні ТУ розміщують в пояснювальній записці, допоміжні - на креслениках загального виду виробу чи вузла.

Вони охоплюють вказівки на більш жорсткі допуски на розміри, деформації, вказують на допустимість зміни форми або на особливість проведення випробувань. На підставі розроблених (прийнятих) ТУ в технологічній частині проекту здійснюється вибір способів та методів виготовлення, складання, зварювання конструкції та зварювальних матеріалів, призначаються способи контролю якості зварних швів і всієї конструкції ^ Розробка технологічного процесу.

До вирішення цього питання студент готувався при вивченні спеціальних навчальних дисциплін та під час виробничої практики. Технологія постійно вдосконалюється.

Студент повинен знайти самостійно або за допомогою керівника проектування так звані 'вузькі місця' базової технології, устаткування та подати свої пропозиції щодо їх вдосконалення. В пояснювальній записці наводять короткий опис основних положень своїх пропозицій, мета яких полягає в критичній оцінці базового варіанту виготовлення конструкції, виявленні недоліків існуючої технології і визначенні напрямків її вдосконалення або докорінної переробки. Розроблюється нова технологічна ідея. ^ Постановка задач проекту. Вона випливає з аналізу технологічного процесу. Результати аналізу викладають в конкретних пунктах як головну ціль і завдання проекту.

В завданнях наводять всі ті нові варіанти технології виготовлення конструкції, які спрямовані на підвищення продуктивності, покращення якості, поліпшення умов праці. В постановці завдань зберігають комплексний підхід - вдосконалюють не тільки складально-зварювальні, а й допоміжні операції: заготівельні, транспортні, контрольні. Постановка завдань на проектування оформляється як висновок в розділі технологічного аналізу зварної конструкції. Розробка розрахунково-конструкторського розділу Розробка елементів складально-зварювального пристрою. Складально-зварювальна оснастка являє собою сукупність механізмів, пристроїв та спеціального інструменту, необхідних для здійснення запроектованого технологічного процесу складання та зварювання конструкції або окремих її вузлів.

Виробнича література березень 2006 р. 30 ц Б 17 Базієвський С.Д., Дмитрик В.Ф. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання:Підручник.-К.: Слово, 2004.-504. 30.10 Б 67 Бичківський Р.В. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник / Р.В.Бичківський, П.Г.Столярчук, П.Р.2-ге вид.,випр.Львів: Вид-во Нац. Ун-ту 'Львівська політехніка', 2004.-560. 30 ц Ж 51 Желєзна А.

М., Кирилович В.А. Основи взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2004. 30.609 М 69 Михайлов В.І. Непродовольчі товари: Підручник /В.І. Михайлов, Т.Г.Глушкова, О.І.К.: Книга, 2005. 30 ц О 75 Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навчальний посібник.

К.: Кондор, 2004. 31.2 Т 33 Теоретичні основи електротехніки: Підручник: У 3 т./ В.С.Бойко, В.В.Бойко, Ю.Ф.Видолоб та ін.; За заг. І М.Чиженка, В.С.Бойка. К.: ІВЦ 'Вид-во 'Політехніка',2004.- Т.1.: Усталені режими лінійних електричних кіл із зосередженими параметрами. 32.852 К 61 Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: Теорія і практикум: Навч.посіб./ За ред.А.Г.Соскова. 2-ге вид.- К.: Каравела, 2004.

32.852 С 78 Стахів П.Г., Коруд В.І., Гамала О.Є. Основи електротехніки: функціональні елементи та їх застосування.Підручник для студентів неелектротехнічних спеціальностей вищих навчальних закладів.- Львів: Новий Світ. 32.97 Х 69 Ходаков В.Є., Пилипенко Н.В., Соколова Н.А. Вступ до комп'ютерних наук: Навчальний посібник / За ред. Ходакова В.Є.- К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 496.

32.97 Ш 31 Шахов М. 100 лучших программ для Windows. Популярный самоучитель (+СD).-СПб.: Питер, 2005.336 с.: ил.- (Серия 'Популярный самоучитель'). 33.1 Я 72 Яремійчук Р.С.

Основи гірничого виробництва: видобування нафти,газу та твердих корисних копалин: Підручник.- К.:Кондор,2006.-376. 34.64 К 26 Карпенко А.С. Технологічна оснастка у зварювальному виробництві: Навч.К.: Арістей, 2005. 36.95 Р 83 Рудавська Г.Б., Тищенко Є. Молочні та яєчні товари: Підручник.К.: Книга, 2004. 'Товарознавство') 37.24 П 20 Патлашенко О.А. Матеріалознавство швейного виробництва: Навч.

Технологічна Оснастка У Зварювальному Виробництві

Посібник - К.: Арістей, 2003. 37.23 Т 29 Тебляшкіна Л.І. Технологія опоряджувального виробництва: Навч. Посібник - К.: Кондор, 2005.

38.7 Г 44 Гетун Г. Багатоповерхові каркасно-монолітні житлові будинки: Навч. Посіб.-К.: Кондор, 2005.-208. 38.76 К 78 Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація: Підручник.'

Кондор', 2003-288. 38 н Я 77 Ярошевська В.М., Чабан В.Й.

Охорона праці в галузі: Навчальний посібник.К.:ВД 'Професіонал', 2004. 39.8 П 68 Правила дорожного движения: Официальное издание: С цветной дорожной разметкой и ПДД в таблицах. К.: А.С.К.,2005.64 с.: 39.33 С 14 Сажко В.А. Електричне та електронне обладнання автомобілів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.К.: Каравела, 2004.

Карпенко А.с. Технологічна Оснастка У Зварювальному Виробництві

39.33-082 Т 38 Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Учебник для студ. Учреждений сред. Образования / В. Жанказиев, С.М.Круглов и др.; Под ред.В.М.2-ге изд., - М.: Академия, 2004.